Канівська районна рада
Канівський район, Черкаська область

ОПИС ПРАПОРА ТА ГЕРБА КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

                                                                                                                                                        Додаток №1

                                                                                                                                                         до рішення   районної ради

                                                                                                                                                         від  26.03.2008  № 19-13/V

                                                                                                                                                         Герб  Канівського  району

                                                                герб

 

ПРАПОР КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

                                                   1

 

ОПИС ГЕРБА КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

У гербі Канівського району застосовано щит з перетятим поділом на два поля – червоне та синє. У горішньому червоному полі вміщено кобзу натуральних кольорів підсилену чорним кольором. У нижньому синьому полі вміщено фігуру у вигляді двох гірських вершин зеленого кольору, вихідну фігуру – сонце оточене променями жовтого кольору, хвилясту скорочену срібну лінію підсилену чорним кольором. 

Щит увінчаний трьома колосками пшениці, баштою природного кольору, виникаючою фігурою квітки соняшника підсиленою чорним та природним кольорами, з боків в’язками гілок калини з листям і плодами червоного кольору та гілок дуба з листям і жолудями природного кольору підсилених чорним кольором. Середні бокові частини щита волютоподібно загнуті від центру. В основі щита рушник орнаментований оберігом червоного та чорного кольорів обрамлений природним кольором з назвою „Канівський район” червоного кольору підсиленого чорним кольором. Весь щит кольору металу золото обрамлений природним кольором.

СИМВОЛІКА ГЕРБА

Поділ щита прямою жовтою лінією, символізує смугову будову рель’єфу України, що йде у рівнолежниковому напрямі з заходу на схід де на теренах Канівщини смуги Придніпровської височини та Придніпровської низовини збігаються розділяючи Україну на Правобережну і Лівобережну.

Кобза – старовинний український народний музичний інструмент. Символізує оспівану в кобзарських думах Канівщину як історичну територію, де з початком Козацької Держави формувалося бачення національного державотворення ідейно підхопленого та вираженого у поетичній творчості Т.Г. Шевченка. Має символічний зв’язок із графічним зображенням Т.Г. Шевченка у фас, вписаним у восьмигранний щит герба Черкаської області в адміністративно-територіальних межах якої знаходиться Канівський район. Образ Т.Г.Шевченка визначений в описі символіки герба області як “найвищий прояв таланту землі Черкаської, визнаний у всьому світі; пророк і символ України, гордість і слава нашого краю”. Для світового українства Черкащина, це – Кобзаревий край, а Канівщина – духовна столиця.

Сонце – символ світла, істини, правди, премудрості, провидіння та плодючості. За поетичним формулюванням Т.Г.Шевченка це – кобзар Перебендя “як сонце високе” (“Перебендя”, 1839), дозріваюче „Сонце-правди” („І мертвим і живим...”, 1845), “Святеє сонечко”, “Сонце пресвятеє” (“Плач Ярославни”, 1860).  

Земля у вигляді двох гірських вершин символізує дислоковані ділянки Бучацько-Трахтемирівського, Канівського, Мошногірського масивів які утворюють так звані Канівські гори. Поетичне формулювання Т.Г.Шевченком Канівських гір виражено у творах “І мертвим і живим...” (1845): „З святими горами Дніпро”, “Сон” (1847): “Найкращі в світі, найсвятії”. У 2001 pоці експертам Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) при ЮНЕСКО науковими установами України в групі з п'яти претендентів на звання об'єктів світової природної спадщини було подано Канівські гори.

Вода – символ чистоти, руху, життя. Уособлює хвилі річок Дніпра, Росі, Росави які живлять грунти Канівщини.

Колоски пшениці підкреслюють, що провідною галуззю сільськогоспо дарського виробництва району є рослинництво та землеробство.

Баштаволюти стверджують історичне адміністративно-територіальне правонаступництво Канівських земель від початків удільного князівства, міста-фортеці, староства, козацького полку, повіту до Канівського району.

Соняшник символізує відданість, повагу, розвинуте сільське господарство.

Дуб – символ міцності та сили, жолуді – надії на зростання і розвиток. Уособлює ділянки із середньо-зволоженими грунтами зайнятими лісами де панує дуб череватий в межах Канівського природного заповідника.

Калина - сакральний символ відродження України.

Рушник в українській етнографії уособлює чистоту, гостинність. Історичні пам’ятки Канівщини у 2005 році включені до першої в Україні державної Програми з розвитку регіонального туризму “Золота підкова Черкащини”.

ТЕНКТУРИ

Кольори: червоний – хоробрість, мужність; синій – означає велич, красу, ясність; зелений – надія, достаток, свобода; чорний – скромність, освіченість; природний (жовтий, коричневий).

Метали: золото – означає багатство, силу, вірність, чистоту, постійність; срібло – невинність.

ОПИС ПРАПОРА КАНІВСЬКОГО РАЙОНУ

Прямокутне полотнище горизонтально розділене білою хвилястою лінією на два поля: верхнє жовтого кольору (1:3), що уособлює сонце та нижнє синього кольору (2:3), яке символізує хвилі Дніпра. У центрі нижнього поля розміщено зображення великого герба Канівського району.

Додаток: Автор розробки проектів герба та прапора:Г.В.Морозова (художник, народна майстриня, м.Канів); консультант: К.Е.Андрієнко (історик, почесний член Всеукраїнської Спілки краєзнавців, м.Канів); художник: У.Є.Халімончук (художник-поліграфіст, м.Київ).

Проект герба та прапора району в художньо-ілюстрованій формі із збереженням описових кольорів на 2-ох друкованих аркушах (про- дубльованих на електронних носіях ) додається.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 

Канівський район  утворився 7 березня 1923 року шляхом  об’єднання двох волостей – Курилівської і Пшеничниківської на підставі  Постанови Президії  ВУЦВК від 7.03.1923 року “Про адміністративно – територіальний  поділ  Київської і Полтавської губерній“. До 1930 року Канівський район входив до складу Шевченківського округу. Відповідно до Постанови ВУЦВК і РНК УРСС від 2.09.1930 року,  Шевченківський округ  було ліквідовано. Район  безпосередньо підпорядковувався республіканському центру. Згідно з рішенням сесії ВУЦВК від 9.02.1932 року, канівський район  увійшов  до складу новоствореної Київської області.  Після  утворення  Черкаської  області, згідно з  Указом Президії  Верховної Ради від 7.01.1954 року, Канівський район введено до її складу. За цим же  документом  села Гельмязівського району Полтавської області: Ліпляве,  Озерище,  Келеберда,  Сушки,  Прохорівка  були адміністративно  підпорядковані  Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано, а вищезазначені села спершу відійшли до Драбівського  району, а з 4.01.1965 року – до Канівського  району. У 1963 році  Канівський  район  було  розформовано , а населені  пункти , які територіально  належали Канівському  району , відійшли до  Корсунь -   Шевченківського.  4.01.1965  року своїм Указом Президія Верховної  УРСР знову утворює Канівський район. 

 

Керуючий справами районної ради                                                     Л.В.Кулинич